Приватні інвестиції

Приватні інвестиції – це заощадження населення або приватних компаній, які направляються в інвестиційні об’єкти. Заощадження, перетворені в інвестиції – це капітал, здатний приносити прибуток його власнику. А приватні валові інвестиції – це майно, придбане для розвитку виробництва споживачем інвестицій. Приватні інвестиції відрізняються тим, що вони не розміщується на фондових біржах як самостійний капітал.

Інвестиційні об’єкти для приватних інвестицій

  • Цінні папери;
  • Майно, рухоме і нерухоме;
  • Майнові права;
  • Права на результати інтелектуальної діяльності.

Заощадження населення перевершують бюджет країни в кілька разів, а в розвинених економічно країнах перевищують у багато разів інвестиції держави і інвестиції компаній. У таких країнах створені механізми залучення заощаджень в інвестиції і механізми захисту вкладів в інвестиційні об’єкти.

Механізми залучення

У Радянському Союзі приватні кошти населення залучалися двома шляхами: через Ощадний Банк; через облігації державної позики. Зараз же з’явилося значно більше можливостей використовувати кошти населення.

Основним шляхом залучення приватного капіталу в Україні та Росії залишаються банківські депозити, які відрізняються простотою, зрозумілою для вкладника, і надійністю. Кошти на депозитах в більшості банків застраховані від банкрутств і інших неприємностей. Ставки депозитів перевищують рівень інфляції в країні, це зберігає кошти і залучає людей, які бажають зберегти накопичений капітал.

Іншим, не менш популярним, шляхом залучення приватного капіталу в інвестиції є в нерухомість. Дуже багато приватних капіталів було залучено в житлове будівництво. Бурхливе зростання цін на квартири в попередньому десятилітті забезпечувало такому інвестуванню істотний дохід.

Менш популярним виявилося залучення коштів приватних інвесторів у цінні папери, в портфельні інвестиції. Основні причини цього дві: відносно низька фінансова неграмотність населення; низький рівень накопичення у населення через низький рівень заробітних плат. В США обсяг приватних інвестицій в цінні папери становить 42-43%, у нас на порядок менше.

Почав отримувати поширення шлях залучення приватних інвестицій через франчайзинг. Приватний інвестор в такому випадку має право використовувати бренд компанії, право виробляти і реалізовувати продукцію по технології та системі управління виробництвом яка надається. Вигоди такого шляху приватного інвестування в гарантії реалізації виробленої продукції і відсутності необхідності маркетингових досліджень на ринку.

Приватні інвестиції в початковий або діючий бізнес приваблюють багатьох власників бізнесу. Отримання кредиту в банках стає все складнішим, мікрофінансування дуже невигідно через високі ставки кредитування, тому підприємці хочуть працювати з приватними інвесторами і готові давати відповідні гарантії повернення інвестицій і прибутку від них. Зазвичай пропонується заставне забезпечення ліквідного майна під одержувані від приватного інвестора кошти. Відкритий ринок приватних інвестицій великий, в інтернеті можна знайти безліч пропозицій приватних інвесторів, готових профінансувати інвестиційні проекти, а також безліч запитів на приватні інвестиції. Головне, не потрапити на шахраїв, яких там теж безліч.

Особливу область приватного інвестування представляє собою новий, який тільки почався, бізнес. У світовій практиці його фінансують венчурні фонди або венчурні приватні інвестори, яких називають бізнес-ангелами. Широко відомі у всьому світі компанії (Apple, Amazon, Google) стали ними завдяки приватним інвестиціям бізнес-ангелів в їх бізнес, який був тоді ще на початковому етапі. Найчастіше, бізнес-ангели стають співвласниками інвестованого бізнесу.

Краудінвестінг. По суті, це метод залучення приватних інвестицій який є альтернативою венчурних фондів. Інвестування направляється в стартапи – проекти підприємств, які не мають кредитної історії або досить переконливого бізнес-плану проекту.

Для таких інвестицій створюються спеціальні майданчики, на яких пропонується або просто перелік інвесторів, або оцінюються стартапи підприємств і даються рекомендації інвесторам. Після закінчення терміну запозичення приватний інвестор може отримати назад свої кошти з відсотками або придбати опціон на покупку акцій компанії.

Приватні інвестиції в державний сектор економіки стали можливими зовсім недавно. Цей напрям став активно розвиватися з появою державно-приватного партнерства, і з можливістю приватному інвестору придбати концесію на виконання робіт і послуг від держави.

Переваги та недоліки приватного інвестування

Перевагою приватного інвестування для одержувача інвестицій, є простота механізму залучення, відсутність багатьох документів, які одержувач інвестицій оформляє в банках або інвестиційних фондах. Також до переваг можна віднести швидкість отримання інвестицій. Розгляд пропозиції інвестування займає кілька днів і стільки ж оформлення договору інвестування під заставу майна або інших цінностей.

До недоліків приватного інвестування відносяться досить жорсткі умови отримання інвестицій:

  • висока процентна ставка кредитування;
  • умова передачі частини акцій підприємства інвестору;
  • низька оцінка заставного інструменту інвестором;
  • ризик втрати капіталу і стреси від такої можливості;
  • нерегулярний і мінливий дохід від вкладень.

Умови інвестування

Високі ризики приватного інвестування, особливо в реальний сектор економіки, вимагають певних умов інвестування.

  1. Перша умова – не інвестуйте останні гроші, навіть при високій ймовірності їх повернення. Інвестуйте тільки вільні гроші.
  2. Друга умова – вивчіть інвестування як процес. Якщо Ви цього не хочете, інвестуйте в ті інвестиційні фонди, які добре зарекомендували себе на ринку, або довіртесь професійному брокеру.
  3. Третя умова – якщо Ви володієте інструментами інвестування, то перед інвестуванням в конкретний інвестиційний об’єкт розрахуйте основні результати інвестування: ризик втрати інвестицій, очікуваний прибуток, термін повернення інвестицій, валову ефективність інвестицій. На підставі цих розрахунків робіть остаточний вибір.