Окупність інвестицій – неодмінна умова ефективного інвестиційного проекту. У практиці інвестування іноді бувають випадки, коли інвестиції не окупаються. Це найчастіше стосується інвестицій пов’язаних з вирішенням соціальних проблем, або інвестицій в охорону навколишнього середовища. Так, вони безпосередньо інвесторові не повертаються в повній мірі або зовсім не повертаються, але після певного періоду вони повернуться у вигляді більш високої продуктивності праці працівників, в здоров’я або освіту яких були спрямовані ці інвестиції. Період окупності інвестицій такого роду практично неможливо визначити, тому такі інвестиції вважаються ефективними, якщо досягли мети, якщо за їх рахунок побудована лікарня або школа, або інший соціальний об’єкт, який поліпшує людський капітал.
Термін окупності інвестицій показує, через який проміжок часу вкладені інвестиції повертаються до інвестора. Цей показник для інвестора простий в сприйнятті і дуже наочний. Якщо термін життя проекту 10 років, а термін окупності 2 роки, це означає, що 8 років інвестор буде просто отримувати дивіденди, а якщо термін окупності 7 років, то він тільки 3 роки буде отримувати дивіденди. Правда термін окупності не показує рівень дивідендів після повернення інвестицій, а цей розмір може виявитися вище або нижче тих даних, які відображаються в бізнес-плані.
Тому порівнюючи два проекти за терміном окупності, можна помилитися у виборі проекту з меншим терміном окупності, оскільки у такого проекту може бути менший термін життя і менша сума грошового потоку за весь період.
Показник також відображає ступінь ризику неповернення інвестицій – чим більший термін окупності, тим вищий ризик неповернення інвестицій. Тому всі інвестори в першу чергу оцінюють інвестиційні проекти за цим показником.
Термін окупності інвестицій, формула якого наведена нижче, відноситься до статичних показників, оскільки не враховує змінність в часі вартості грошей.
де:
- PP – термін окупності інвестицій;
- Io – величина вихідних інвестицій;
- дохід від реалізації інвестицій в t-ий рік.
- n-кількість років життя проекту.
Для усунення цього недоліку показника розраховують дисконтований термін окупності інвестицій. Формула його розрахунку наведена нижче.
де:
- DPP – дисконтований строк окупності;
- n-кількість років життя проекту;
- середньорічний дохід від реалізації інвестицій за термін життя інвестиційного проекту;
- r – коефіцієнт дисконтування;
- Io – величина вихідних інвестицій.
З порівняння цих двох формул видно, що поточний термін окупності завжди менший статичного показника окупності. І чим вище коефіцієнт дисконтування, тим ця різниця значніша. Коефіцієнт дисконтування визначає вартість грошей в кожен рік інвестування, по ньому вартість грошей в майбутньому приводиться до теперішньої їх вартості в даний момент.
Обидва ці показники не носять самостійний характер, по ним інвестор може приймати рішення, якщо тільки є установчі дані, наприклад: інвестиційний проект буде прийнятий, якщо термін окупності інвестицій менший 3-х років. У разі отримання такого результату інвестиційний проект приймається до виконання.
Крім цих показників, досить часто використовують коефіцієнт окупності інвестицій, який показує рентабельність інвестицій.
В англійській термінології він позначається як ROI (Return on investment) – коефіцієнт повернення інвестицій. Він розраховується у відсотках, як відношення валового прибутку від вкладень в проект, до суми повних інвестицій. Якщо показник більше 100%, це означає, що інвестор повернув свої вкладення і отримав прибуток, якщо менше 100%, то інвестиційний проект збитковий.
Даний показник можна розраховувати за підсумками проекту і окремо по роках. Показник, розрахований по кожному року, показує рентабельність вкладень в конкретному році. Наприклад, в 1 рік життя інвестиційного проекту він дорівнює 20%, у 2 рік -30%, в 3 рік 25% і в 4 рік – 25%. Процентні показники адитивні, тобто загальна сума у відсотках склала 100, це означає, що проект окупився. Далі інвестор отримує прибуток від проекту.
Показник не враховує вартість грошей у часі. Тому його використання обмежене. Найкраще його використовувати для короткострокових інвестиційних проектів, де фактор часу не відіграє такої ролі як в «довгих» інвестиційних проектах. Наприклад, при розрахунку рентабельності інвестицій в IT-проекти, які можуть за часом складати навіть менше одного року.
