Інвестиційна діяльність на підприємстві складний і багатогранний процес. У ньому задіяні всі види ресурсів підприємства. Результат інвестиційної діяльності залежить від того як їм керують. Управління інвестиціями на підприємстві здійснюється вищим рівнем керівних кадрів підприємства і рядом служб підприємства.
В системі управління підприємством управління інвестиційною діяльністю є найбільш складним елементом, який поєднує в собі фінансове, технічне та оперативне управління. Результатом взаємодії всіх управлінських структур є вироблена стратегія інвестиційної діяльності підприємства.
Стратегії розвитку підприємства можуть носити адаптаційний і активний характер. Адаптаційний характер стратегії розвитку підприємства передбачає інвестиційну діяльність підприємства як вимушений захід на зміну зовнішнього середовища. Інвестиції спрямовані на збереження положення підприємства на ринку, шляхом постійного вдосконалення існуючої технічної та технологічної бази виробництва.
Активна стратегія інвестиційної діяльності підприємств спрямована на інноваційні перетворення виробництва. У ній задіяні наукові прикладні дослідження підприємства, маркетингові служби, які орієнтовані на пошук нових продуктів і шляхів їх створення і виробництва.
Вироблена стратегія розвитку підприємства є генеральною лінією його розвитку, і відхилення від неї повинні бути обґрунтовані. Поява навіть дуже привабливих інвестиційних проектів які не відповідають стратегії розвитку підприємства повинні бути відхилені керівництвом.
Актуальність вироблення стратегії пояснюється мінливими умовами зовнішнього інвестиційного середовища, високими темпами зміни технічної бази виробництва, нестійкістю ринку інвестицій. Інвестиційна діяльність організації, яка не має інвестиційної стратегії, може виявитися в цілому неефективною при ефективних окремих інвестиційних проектах.
Алгоритм вироблення стратегії починається з маркетингових досліджень. Потреба в інвестиціях не виникає спонтанно, її появі передують маркетингові дослідження, які дають відповідь на питання: як виглядає підприємство на ринку, які перспективи збереження і збільшення темпів виробництва продукції, яка конкурентоспроможність продукції на ринку, які тенденції у виробництві даної продукції, хто з підприємств є конкурентом тощо. Маркетологи підприємства оцінюють результати попередніх інвестицій у виробництво і дають рекомендації вищій управлінській ланці про початок інвестиційного процесу по переходу на новий вид продукції або про необхідність удосконалення продукції, що випускається.
Служба головного інженера розглядає технічні можливості виробничого апарату по переходу на новий вид продукції і визначає необхідні технічні рішення для нового виробництва.
Фінансові служби визначають необхідний рівень фінансів для інвестицій в оновлення виробництва, і визначає можливі джерела отримання необхідних інвестицій. Визначаються можливі наслідки і фінансові ризики виходу на ринок з новою продукцією.
Результатом спільної праці технічних і фінансових служб є інвестиційний бюджет, що включає в себе всі майбутні доходи і витрати по інвестиційній діяльності підприємства і необхідні ресурси для реалізації інвестиційних проектів. Бюджетування, як метод управління інвестиційною діяльністю підприємства показує незаперечні переваги, оскільки:
- забезпечує детальне опрацювання інвестиційних проектів;
- дозволяє комплексно розглянути вплив інвестиційної діяльності на фінансовий стан підприємства;
- здійснює контроль над інвестиційним бюджетом та реалізацією інвестиційних проектів.
Бюджетування дозволяє ранжувати всі інвестиційні проекти за основними критеріями оцінки їх ефективності та на цій підставі сформувати стратегію їх реалізації.
