Інвестиції в світі



У сучасному світі спостерігається тенденція до зменшення націоналізації капіталу. Це означає, що інвестори вкладають свої гроші не тільки в підприємства своєї держави, а й у розвиток економіки іншої країни.

Заощадження є головним джерелом не тільки національних, але і світових інвестицій. У разі якщо країні третього світу не вистачає власних коштів для поліпшення економіки, вона намагається домогтися вливань іноземного капіталу або імпортує капітал. Кредиторами (інвесторами) в даному випадку будуть ті держави, які в змозі надати державну позику.

Що дають прямі іноземні вклади


Велика частина припливу вкладів в світі відводиться прямим іноземним інвестиціям. ПІІ (як їх ще називають) – це дуже важливий внесок в економіку місцевості, яка тільки розвивається. Вони дозволяють створити нові робочі місця, підвищити продуктивність і, відповідно, національний дохід.

З розвитком світової економіки і до початку останньої економічної кризи приплив прямих іноземних інвестицій в світі збільшився в країни, що розвиваються. Але зараз іноземні інвестори бояться вкладати гроші кудись, крім перевірених національних виробництв.

Якщо раніше будь-які внески, зроблені не громадянами даної місцевості, розглядалися як одна з форм психологічного тиску на уряд, а також експлуатації промисловості держави, то зараз ПІІ сприймаються позитивно. Даний вид вкладів забезпечує тривалий і поступовий розвиток економіки держави, допомагаючи їй налаштувати і наростити власне виробництво та підняти ВВП і ВНП. Тому зараз головне завдання для країн, що розвиваються – залучити якомога більше іноземних інвесторів.

Вплив ПІІ


Однак прямі іноземні інвестиції в світі мають і негативний вплив: іноземні вкладення пригнічують місцевих виробників, зменшують ринкову конкуренцію, обмежують її і при цьому ще й погіршують стан навколишнього середовища. Іноді екологічна ситуація приймає характер лиха, так як найчастіше іноземні інвестиції вкладають у видобувну, важку промисловість і металургію.

Але загальної вигоди більше, ніж негативних наслідків. Прямі іноземні інвестиції в світі забезпечують стимуляцію введення інформаційних технологій в різні сфери життя і виробництва країн, що розвиваються.

Також вони збільшують обсяг реальних капіталовкладень, створюють ринок праці і конкурентне середовище, вносять свій важливий внесок в об’єднання міжнародних торгових відносин.

Які країни забезпечують приплив інвестицій


Основні масиви прямих іноземних інвестицій в світі лунають з боку таких держав, як:

  • США;
  • ЄС (Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія);
  • КНР.

Джерелом прямих іноземних інвестицій є транснаціональні корпорації.

Якщо держава є кредитором, то одночасно вона також є експортером товарів і послуг. Тому дуже часто на фінансовому ринку держави, яка розвивається, саме кредитор буде займати панівне становище, так як доходи від інвестицій допоможуть розвитку власної економіки і промисловості, що знову-таки збільшить кількість вкладень. Таке ось замкнуте коло.

Вклади в розвинені держави


Однак зараз також існує така тенденція, як збільшення вкладів у вже розвинені країни. Це відбувається тому, що в цьому випадку інвестори впевнені, що приплив інвестицій до промисловості держави принесе їм високий прибуток. У світі сучасної економічної нестабільності гарантований прибуток – це визначальний фактор.

Саме тому зараз помітний відтік іноземного капіталу з багатьох країн з нестабільною економікою та політичною ситуацією. Воно і зрозуміло, інвестори не хочуть втрачати свої гроші і прагнуть вивести їх з економіки «невигідних» держав.

Від руху капіталу залежеть те, ким буде виступати країна: позичальником чи кредитором. Якщо капіталу більше «виходить» з держави, то рух капіталу буде негативним. Це говорить про те, що держава – кредитор.

Якщо ж рух капіталу направлений більше в бік розвитку економіки будь-якої держави, то величина руху буде позитивною. У цьому випадку держава буде виступати позичальником.

Який вплив справляють іноземні вклади на економіку країн-позичальників


Приплив в будь-яку країну інвестицій з боку нерезидента називається іноземним капіталом. Такі гроші відіграють велику роль у розвитку економічного потенціалу позичальника. Однак, для того щоб іноземці захотіли вкладати гроші в бізнес країни, вона повинна бути для них дуже приваблива. Повинен бути потенціал до розвитку, який обіцяв би їм значний дохід.

На даний момент виходить «порочне коло» – чим більш розвинена країна, тим більшу вона має привабливість для вкладення в неї грошей. І навпаки, якщо у країни економіка розвинена не дуже добре, то вклади можуть зробити тільки для того, щоб “викачати” її природні багатства і зробити з неї постачальника сировини. При цьому у іноземців немає мети розвивати економіку, внутрішній і зовнішній ринок країни-позичальника, так як це заздалегідь невигідно. При цьому багаті кредитори отримують фактичну владу в країні. Є ще причини, за якими стає невигідним розвивати позичальників. Країна в цій ситуації перестане брати кредити. Вони будуть їй просто не потрібні, адже у неї буде своє налагоджене виробництво і свої притоки фінансів в казну. Цими коштами вона зможе розпоряджатися самостійно, не звітуючи ні перед ким.

Фінансові вкладення – це дуже важливий механізм тиску на позичальника. За допомогою іноземних інвестицій можна здійснювати зовнішній вплив і практично управляти країною. Таким механізмом здавна користувалися великі морські держави – Англія, Іспанія, Португалія. Так вони контролювали свої колонії. Таким чином, гроші – складний і древній важіль тиску на країни зі слабкою економікою. І ця тенденція спостерігається в світі і в наш час.