Історії успіху найбагатших і найуспішніших людей світу, яким на початку свого шляху вдалося залучити капітал в свої ідеї, сьогодні стають хрестоматійними прикладами для початківців-стартаперів. Як прийнято вважати, сам по собі «стартап», дає людям, які мають унікальні та свіжі ідеї, можливість створити бізнес і розвинути якщо не велику корпорацію, то прибуткову компанію. Однак, на нашу думку, більш правильним буде вважати, що такий шанс дає не сам стартап як захід, а інвестори, що вкладають в нього свої кошти, про що й поговоримо далі.
Стартап як об’єкт інвестування
Безумовно, капіталовкладення – фундаментальна умова для розвитку молодого проекту і цікавої ідеї, проте творчий потенціал самих стартаперів, їх самовіддача, відданість цій ідеї і повна взаємодія з інвестором не менш важливі для підсумкового успіху. Особливістю стартапу, є те, що його інвестиційна привабливість визначається досвідченим інвестором на самому початку розвитку проекту. Здійснюючи інвестиції в стартапи вже на цьому етапі, ймовірність отримати віддачу буде набагато більше, а терміни її отримання набагато коротше.
Прийнято вважати, що подібні бізнес-проекти отримали свій розвиток саме в сфері інформаційних технологій і інтернеті, що помилково. Насправді, стартапи існують в кожному з секторів економіки, що є сприятливим фактором для потенційних інвесторів. Оскільки капіталовкладення в нові проекти завжди пов’язане з рядом досить високих ризиків, вкладнику набагато простіше буде їх розрахувати, якщо він буде мати хоча б приблизне уявлення про галузь, в якій розвиватиметься проект його партнерів.
У той же час професіонали своєї справи з упевненістю стверджують, що безпосереднім об’єктом інвестування є не просто хороша ідея, а її розробники. Такий підхід заснований на тому, що тільки ділові якості стартаперів, їх прагнення і віра в успіх здатні принести дохід від капіталовкладень. А сама ідея – всього лише інструмент, який, правда, повинен відповідати певним критеріям.
Основою вдалого старту нового бізнесу, повинна бути унікальна та інноваційна ідея.
Перед вкладеннями, важливо перевірити її юридичне підґрунтя. Думаємо, не варто загострювати увагу на необхідності патентування нових ідей і ретельній підготовці документів на новий проект? Інвестору і так повинно бути зрозуміло, що в разі виходу на ринок аналогічного продукту, довести виключність прав на інновацію буде практично нереально.
Способи інвестування в стартапи
Потенційні інвестори для стартапу можуть використовувати кілька способів для здійснення своїх капіталовкладень. Досить поширеним способом вважається спільне інвестування з пайовими і іншими інвестиційними фондами, що спеціалізуються на вкладеннях в подібні проекти. Ще одним поширеним способом, є участь в «пулах», члени яких вкладають кошти тільки з однією метою – викуп перспективних стартапів. Вважається, що колективна відповідальність істотно згладжує можливі ризики і врівноважує можливий прибуток.
Потрібно звернути увагу, що вкладники – члени пулів, як правило, здійснюють інвестування в стартапи не тільки шляхом вкладення матеріальних, а й нематеріальних активів. Звісно, при таких вкладеннях, інвестори претендують на великий відсоток від прибутку компанії.
Окремо варто звернути увагу на вкладення в інтернет-стартапи. Об’єктом такого вкладення стане не сама компанія, а веб-ресурс. Тому перед прийняттям рішення важливо переконатись в схемі монетизації онлайн-проекту. Бувалі інвестори в один голос твердять – якщо об’єктом інвестування став ресурс в інтернеті, то здійснення інвестицій допустимо тільки, коли його ідея вже реалізована, є працюючий аналог або прототип. Збільшення суми вкладення рекомендується тільки по мірі розвитку сайту та впевненості в його рентабельності.
Важливим фактором у цьому варіанті інвестування вважається особистий контакт керівника проекту і інвестора, спрямований на спільний розгляд бізнес-плану, залучення експертів, розробку стратегій тощо. Важливість такої взаємодії полягає в прозорості та інформативності відносин сторін, можливості відкритого обговорення бюджетних та інших моментів. У чомусь цей процес схожий з інвестиціями в людський капітал. Погодьтеся, адже часто пошук інвестора для стартапу здійснюють і шахраї.
Що цікаво, сьогодні практикується співпраця зі стартаперами, серед вже працюючих проектів і компаній. Вони також зацікавлені у взаєминах з ними, виходячи з того, що за допомогою таких ідейних осіб, можна ввести в своє виробництво нові технології, вивести на ринки нові продукти і що важливо – принести разом з собою прибуткові інвестиції.
Незважаючи на всі плюси, ризики «прогоріти» з подібними проектами досить високі. Розглянемо основні фактори ризиків, які будуть супроводжувати потенційних інвесторів:
- Статистика стверджує, що 70-80% стартапів або не рентабельні, або відверто збиткові;
- Потенційні інвестори, в 20-40% випадків мають справу з шахраями, зникаючими після отримання коштів на розвиток;
- У початківців-стартаперів відсутній практичний досвід ведення підприємництва, що призводить до збитків;
- Близько 60% вдалих проектів розпадаються через внутрішні конфлікти.
Юридичні способи захисту інвестицій
Багато інвесторів зазнають збитків саме через розвиток шахрайства в даній сфері. У той же час юристи стверджують, що в нашій країні немає чітко сформованої законодавчої бази, що регулює такі взаємини. Саме тому вони радять дотримуватися стандартної схеми, що використовується при інвестуванні – оформлення договорів. Найбільш стандартними з них вважається:
- Інвестиційний договір;
- Договір позики;
- Договір товариства.
Інвестиційний договір дозволяє детально прописати ті цілі, на які здійснюються капіталовкладення, закріпити основні параметри і орієнтири стартаперів. У ньому можна встановити і закріпити якусь схему звітності перед інвестором, позначити кінцевий результат і терміни його досягнення, прописати обов’язки сторін тощо.
Договір позики куди простіший попереднього варіанту, в ньому прописується лише загальна спрямованість отриманих коштів, процентна ставка, і можливі моделі дій, при настанні різного роду обставин і форс-мажорів.
Договір товариства стане ідеальним варіантом для колективного інвестування на рівних правах усіх інвесторів. Подібним способом фіксуються порядки користування майном загального підприємства, способи комунікації серед інвесторів і учасників товариства, порядок розірвання договору, виплат компенсацій тощо.
Безумовно, в деяких аспектах, інвестування в стартапи дуже близьке до капіталовкладень в лотерею. Однак якщо з розумом використовувати досвід вітчизняних і західних успішних інвесторів, їх моделі та підходи, то шансів зірвати «куш» буде куди більше.
