У державі з ринковою моделлю економіки поступово набирає обертів інвестиційна діяльність. Люди прагнуть вкласти свої заощадження для того, щоб в перспективі отримати від цього дохід. Щоб цим займатися, потрібно чітко розуміти, що таке інвестиції і які бувають джерела і методи інвестування.
Звичайно, в нашій країні робити будь-які вклади поки важко – немає досвіду, так і професіоналів, які навчили б правилам і особливостям вкладень в різні сфери економіки. Залишається тільки вчитися у зарубіжних колег. Для цього варто зайнятися самонавчанням: читати книги досвідчених інвесторів з інших країн. Однак не варто приймати їх моделі інвестування як стовідсотково працюючі, адже в економіці нашої країни є свої певні особливості.
В першу чергу ви повинні знати – для того щоб забезпечити фінансами свій проект, необхідно виконати досить багато роботи: знайти джерела фінансування інвестиційної діяльності, вибрати спосіб по їх мобілізації, подумати, яких вжити заходів, щоб використовувати їх ефективніше.
Для того щоб здійснити інвестування в якусь область економіки, потрібно мати кошти. Їх називають джерелами фінансування інвестицій.
За своєю структурою джерела являють собою фінансові активи, які згодом будуть використовуватися для здійснення вкладень в цікавій для інвестора сфері.
Джерела фінансування інвестицій діляться на два основні типи – це внутрішні і зовнішні джерела. У розвинених країнах різні їх види взаємодоповнюють один одного, створюючи гармонійні схеми по фінансуванню вкладів в різноманітні економічні галузі. У менш розвинених країнах, де надходження внутрішніх інвестиційних джерел налагоджено гірше, підвищується значення і вплив інвестицій з боку інших держав.
Зовнішні джерела
Почнемо з зовнішніх, як менш численних. До них відносяться прямі іноземні джерела інвестицій. Даний спосіб отримання грошових коштів для проведення вкладень в економіку вкрай важливий.
Особливо велику роль він відіграє в житті тих держав, які тільки розвиваються і не можуть забезпечити себе матеріальними благами для інвестиційних вкладень. Таким країнам необхідно підтримувати свою інвестиційну привабливість і постійно шукати іноземних інвесторів.
Зовнішнє джерело фінансування – прекрасна можливість для держави доповнити менш цікаві для неї галузі додатковими фінансовими вливаннями.
Іноземні інвестори можуть не тільки бути співвласниками якого-небудь підприємства, а й навіть побудувати на території будь-якої країни об’єкт, який буде повністю їм належати. Найбільш яскравим сучасним прикладом буде споруда провідними компаніями заводів з виробництва своєї продукції в Китаї, Індії та В’єтнамі. Справа в тому, що таким чином знижуються податкові виплати (в країнах Євросоюзу і в США їх обсяг набагато вищий, ніж в зазначених країнах), а також витрати по найму робітників, так як в цих країнах середній рівень заробітної плати у населення нижчий.
Внутрішні джерела
Якщо розглядати внутрішні джерела для інвестицій, то потрібно зазначити, що в масштабі кожної конкретної держави на рівень їх розвиненості впливають:
- рівень заощаджень населення як можливих приватних інвесторів;
- рівень і обсяг заощаджень юридичних організацій і держави в цілому.
Звісно, що від цих двох факторів буде залежати те, скільки приватні або юридичні особи здатні вкласти в який-небудь об’єкт. Саме тому рівень заощаджень надає такий помітний вплив на рівень інвестицій в кожній окремо взятій країні.
Різновиди внутрішніх джерел інвестування
- Прибуток організації – творця проекту. У даній ситуації забезпечення коштами ведеться за типом самостійного фінансування. На ділі досвід доводить, що в чистому вигляді цей спосіб фінансування можна використовувати тільки для дуже маленьких проектів, а для об’ємних вже необхідне залучення капіталовкладень ззовні. Іноді цю проблему намагаються вирішити без залучення інших інвестиційних джерел, за рахунок підвищення ціни виробленої продукції. Однак, тут варто пам’ятати, що з ростом цін падає попит, а це призводить до ще меншого притоку грошових коштів.
- Банківський кредит, виданий на тривалий термін. У більшості країн це найбільш використовуваний і популярний спосіб отримання фінансів на свій проект. Довгостроковий кредит дає можливість для позичальника налагодити своє виробництво і реалізацію товару. Проте в державах з нестабільною економікою цей спосіб практично неактивний – є ситуації, при яких банки не хочуть наражатися на ризик і вкладати гроші в інвестування або видавати довгострокові кредити.
- Випуск підприємством цінних паперів. Даний спосіб має вкрай важливе значення при фінансуванні інвестиційних проектів. У нас він тільки розвивається, проте в більш розвинених країнах грошові кошти, отримані таким способом, займають більше половини від усіх джерел інвестицій. Для цього підприємство випускає акції і облігації, придбати які можуть як приватні особи, так і юридичні. У даній ситуації єдиний критерій – це необхідна кількість заощаджень для їх покупки.
- Фінансування з державного бюджету. Централізоване виділення коштів можливе без повернення або у формі державного кредиту. Перший варіант країна може забезпечити для проектів, що мають національне значення, а другий для всіх проектів з високою інвестиційною привабливістю.
- Амортизаційні відрахування. Це фінансові кошти, які виділяються для заміни зношеної частини виробництва або зниження зношеності фондів. В нашій економіці такі відрахування мають невелике значення через зростання інфляції.
