Все частіше зустрічається інформація про мікрокредити: до зарплати, в особливих обставинах, швидко, легко, будь-кому, завжди…
Чому ці організації йдуть на такі умови і чому банки не займаються подібною політикою? Хто піде за мікропозикою замість кредиту в банку?
- кому відмовили в банку (платіж – занадто велика частина від існуючого людиною доходу або проблеми з історією минулих позик);
- кому потрібна терміново маленька сума і швидке оформлення без тривалих зобов’язань.
Мікропозиками банки не займаються, це послуга окремої категорії фірм.
У чому позитивні сторони мікрокредитів:
- швидке рішення, особливо при наступних зверненнях (навіть за допомогою інтернету);
- пара документів: паспорт і ще один зі списку, конкретизованого організацією;
- не вимагається заставних підтверджень;
- немає контролю мети;
- ретельні вимоги до історії з кредитування;
- можна виплатити в кінці терміну все відразу.
Але при всіх позитивних моментах, головний негативний фактор мікрокредитів – високі відсотки. Законодавство займається їх регулюванням, але вони як і раніше досить високі, а в рекламі пропонують інформацію про відсоток на день, але в перерахунку на рік і навіть місяць інформація неприємно здивує.
Чим виправдовується така пропозиція – лояльні умови призводять до великих ризиків, а компанія не піде на явні збитки і підстрахує відсотками з інших клієнтів.
Банки стали все ретельніше вибирати партнерів, отримуючи доступ до великої інформації з баз: судимість, недієздатність, минулі позики, їх оплата, заборгованість, робота… Перевіряють за потреби і близьких.
Тому вимоги не підлягають зміні, винятків не роблять: постійне оформлення, стаж від півроку в поточній посаді, загальний – рік, запит відомостей зарплати та інше на розсуд певного банку.
Тим більше вибір позичальників великий, і без доходів вони не залишаться. При цьому у них є великий досвід зі складання документації, надання доказів під час судового розгляду, юристи-професіонали. Суд майже завжди на їхньому боці. Але якщо гроші дійсно потрібні, то найважливіша порада – уважно вивчати договір, щоб потім не “тягнути кабалу” і не шкодувати про кредит.
