У практиці інвестування зустрічаються такі ситуації: показники інвестиційного проекту, окупність вкладень, чиста приведена вартість і внутрішня норма рентабельності свідчать про доцільність інвестування в даний проект, а інвестор раптом відмовляється працювати. В чому справа, чому він приймає таке, начебто, алогічне рішення?
Справа в тому, що на підставі бухгалтерського балансу об’єкта інвестування інвестор визначив коефіцієнт покриття інвестицій і на його підставі прорахував, що інвестування своїх засобів в цей об’єкт є недоцільним.
Що ж побачив інвестор в цьому показнику?
Коефіцієнт інвестування показує економічну стійкість об’єкта інвестування до зовнішніх впливів. Якщо капітал об’єкта інвестування складається в більшій мірі з позикових коштів, а його власні активи мають низьку ліквідність, то вкладати свої кошти в будь-який інвестиційний проект на цьому об’єкті інвестування здасться інвестору небезпечним і з великою часткою ймовірності він відмовиться від інвестиційного проекту.
Формула коефіцієнта покриття інвестицій відображає стійкі джерела фінансування діяльності інвестиційного об’єкта в його загальному капіталі.
Цю формулу можна представити так:
Кпокр = (Сс + В) / СW,
де:
- Сс – власний капітал об’єкта інвестування;
- B – його довгострокові зобов’язання;
- CW – загальний капітал об’єкта інвестування.
За бухгалтерським балансом об’єкта інвестування визначається наступним чином:
Міжнародні інвестиції Кпокр = (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал) / Загальний капітал = (рядок 1400+ (рядок 1300 + рядок 1530) / рядок 1700 балансу. Тут в чисельнику формули представлені підсумки 1-го і 2-го розділу пасиву бухгалтерського балансу, а в знаменнику підсумки 1-го розділу активу цього балансу.
Бажано, щоб цей коефіцієнт був більше 1-го. Якщо коефіцієнт покриття інвестицій близький до 1-го, це свідчить про високу надійність об’єкта інвестування до інвестиційних процесів. При зниженні цього показника до 0,7 і нижче, інвестор повинен аналізувати інші показники фінансової стійкості об’єкта інвестування.
Взагалі, більшість інвесторів включають в свій аналіз об’єкта інвестування аналіз його фінансової стійкості, в якому відображаються показники, що характеризують його фінансову самостійність, ліквідність активів, рівень заборгованості, забезпеченість запасами, коефіцієнт покриття інвестицій і коефіцієнт інвестування.
Останні два показники для інвесторів є більш значущими, тому їх вони частіше використовують при оцінці об’єкта інвестування. Коефіцієнт інвестування показує можливість покриття інвестицій за рахунок власних джерел об’єкта інвестування. Розрахунок цього показника здійснюють за формулою:
Кінв = Сс / CW
Коефіцієнт інвестування формула по балансу виглядає так:
Кінв = Власний капітал / Загальний капітал = (рядок 1300 + рядок 1530) / рядок 1700 балансу.
Даний коефіцієнт може перебувати в діапазоні 0,4 – 1, в цьому випадку об’єкт інвестування має можливість покрити поточну потребу в інвестиціях для даного інвестиційного проекту за рахунок власних джерел.
Приклад розрахунку показників
Приклад 1
- необхідні інвестиції в ресторан становлять 8 млн;
- власний капітал (засоби власників) дорівнює 5 000 000;
- основний капітал ресторану (обладнання, меблі, приміщення) дорівнює 12 000 000;
- ресторан має довгостроковий кредит в 3 000 000 рублів;
(5 000 000 + 3 000 000) / 12 000 000 = 0,67, нижній поріг коефіцієнта 0,7.
= 5 000 000/12 000 000 = 0,42, нижній поріг коефіцієнта 0,4.
Виходячи з цих показників, інвестиційний проект оцінюється критично і вимагає додаткової оцінки фінансової стійкості об’єкта інвестування.
Приклад 2
- необхідні інвестиції в станцію техобслуговування 10 млн;
- власний капітал автопідприємства (кошти власників) 12 млн;
- основний капітал автопідприємства (обладнання, приміщення, інструменти) 16 млн;
- залишок непогашеного кредиту в банку 3 млн;
(12 000 000 + 3 000 000) / 16 000 000 = 0,94, нижній поріг коефіцієнта 0,7;
= 12000000/16000000 = 0,75, нижній поріг коефіцієнта 0,4.
Інвестор приймає позитивне рішення про інвестування.
