Основна класифікація інвестицій поділяє їх на дві великі групи: реальні та фінансові інвестиції. У свою чергу перші ділять на матеріальні і нематеріальні інвестиції. Реальні ж інвестиції включають всі вкладення в основний капітал з метою його збільшення.
Матеріальні інвестиції – це, в першу чергу, вкладення в основний капітал підприємства або організації, це те, що в Радянському Союзі називали капітальними вкладеннями.
Інвестиції в запаси виробництва і запаси готової продукції також відносяться до матеріальних інвестицій, але їх роль – забезпечити безперервність виробництва продукції і рівномірність її реалізації в умовах розширення виробництва продукції.
Склад і структура матеріальних інвестицій
Основи розвитку підприємства складають саме матеріальні інвестиції, оскільки вони направляються на вдосконалення технічної і технологічної бази виробництва підприємства, на розширення масштабів виробництва, на освоєння нових ринків продукції. З цією метою підприємства купують нерухомість і рухоме майно, будують нові цехи, виробничі комплекси, закуповують нове прогресивне обладнання.
Структура матеріальних інвестицій відповідає структурі капіталу підприємства, який поділяють на основний і оборотний капітал. Основний капітал в результаті матеріальних інвестицій приростає і забезпечує приріст капіталу в майбутньому. Оборотний капітал в матеріальних інвестиціях приростає тільки в разі зміни основного капіталу. Інвестиціями вважаються тільки приріст оборотних коштів в порівнянні з чинним споживанням сировини і матеріалів.
Оцінка
Економічна оцінка матеріальних інвестицій здійснюється за класичною схемою: визначаються показники рентабельності інвестицій, термін окупності вкладень в інвестиційний проект, наведена чиста вартість і внутрішня норма рентабельності проекту. Головним для інвестора є показник внутрішньої норми рентабельності. Якщо цей показник нижче ставки рефінансування Центрального банку, інвестор віддасть перевагу вкласти свої кошти в більш ефективні активи.
Нефінансові інвестиції
Нефінансові інвестиції – це інвестиції в негрошовій формі в інвестиційний проект. Це можуть бути вкладення земельної ділянки, обладнання в натуральній формі, майном, правами на технологію або патенти на винаходи, ноу-хау виробництва продукції, права на науково-технічні розробки, комп’ютерні програми, рецепти ліків або хімічних сполук тощо.
Для оцінки таких вкладень в проект вони проходять експертизу і отримують грошову оцінку, необхідну як для визначення частки інвестора в інвестиційному проекті, так і для техніко-економічних розрахунків ефективності інвестиційного проекту і його бізнес-плану. Така оцінка здійснюється спеціальною експертною комісією, що складається з незалежних експертів або незалежної експертної організації, що має міжнародний сертифікат оцінювача. Подальша оцінка ефективності нефінансових інвестицій визначається з урахуванням грошових оцінок цих інвестицій експертами. Як і для матеріальних інвестицій, проводяться розрахунки рентабельності, термінів окупності, наведеної чистої вартості і внутрішньої норми рентабельності.
Показати доцільність нефінансових інвестицій, чисто економічними методами, не завжди можливо.
Експертні оцінки можуть виявитися неточними або навіть помилковими, до того ж стоять значних грошових витрат. Тому при нефінансових інвестиціях досить часто інвестор домовляється з підприємством, що реалізовує інвестиційний проект, про умовну суму вкладень, яка влаштовує обидві сторони.
Іноді нефінансова форма інвестицій привабливіша, ніж інвестиції в грошовій формі. Такі вкладення в натурально-речовій формі швидше встановлюються на виробництві та швидше освоюються, а значить, скорочуються терміни запуску виробництва і знижуються витрати на його освоєння. На ці інвестиції не впливає інфляція, особливо, якщо інвестиції носять не одномоментний характер, а рознесені за часом. А передача технологій, ноу-хау, патентів та інша науково-технічна продукція може передаватися від інвестора тільки в матеріально-речовій формі або у вигляді інформації.
В економічній літературі іноді нефінансові інвестиції трактують як вкладення в нематеріальні активи, тобто купівлю прав на бренди, товарні знаки, ноу-хау тощо. Такий фінансовий хід прирівнюють до нефінансових інвестицій, але це невірно, оскільки це нематеріальні інвестиції в нематеріальні активи.
