Інвестиційна активність і інвестиційний актив

Інвестиції – невід’ємна частина сучасної макроекономікі. Саме цей шлях вибирає сьогодні більшість фінансистів для легального і нормального заробітку. Однак, потрібні спеціальні знання і вміння, щоб успішно вести справу в даній сфері фінансового ринку.

Для того, щоб починати вкладати в щось гроші, спершу потрібно отримати базовий рівень знань, необхідний для поняття принципів і правил інвестування. Почнемо з основних понять.

Що таке інвестиції і інвестиційна активність

Інвестиції – це грошові кошти, заощадження або капітал, які вкладають у щось. Єдина мета такого роду діяльності – це отримання вигоди і доходу. Юридична або фізична особа, яка вносить вклад, називається інвестором.

Термін «інвестиційна активність» фінансистами до кінця не визначений досі. Найчастіше це поняття прирівнюють до таких, як інвестиційний процес або діяльність. Однак, вони не рівнозначні. Наприклад, інвестиційний процес – це саме по собі вкладення грошей в будь-які проекти. Тобто, активність – це вклади приватних і юридичних осіб та їх рух між різними об’єктами вкладень і галузями економіки.

Але це визначення не дає в повній мірі зрозуміти, що таке інвестиційна активність. Якщо конкретизувати, то цей термін є мірою оцінки інтенсивності процесу з вкладання грошей. Він відображає кількість і якість інвестицій та галузей, в які робляться внески. Такою мірою можна оцінити абсолютно будь-який суб’єкт економіки – держава, його економічний район, одну з галузей народного господарства тощо.

При цьому під час оцінки активності сектора економіки або будь-якого з перерахованих вище економічних суб’єктів використовуються такі поняття:

  • ступінь, з якої використовується потенціал до вкладання коштів;
  • внесок даного суб’єкта в формування валового внутрішнього продукту тощо.

Даний вид активності – це досить важливий показник економічного зростання. Він відображає обсяги і реалізацію проектів по здійсненню вкладень, терміни, за які дані вкладення принесуть прибуток і окупляться, обсяги вкладів тощо.

Інвестиційний актив

Інвестіціонний актив – це об’єкт, який потребує тривалої підготовки (будівництва, реконструкції або просто придбання) і витраті великої кількості фінансів перед передбачуваним використанням. До даного виду активів належать об’єкти, будівництво яких ще не закінчено.

Також до активів можна віднести будь-яку продукцію, виготовлення якої відбувається довго. Інвестиційні активи не можна купити або обміняти. Кожен подібний актив в результаті стає основним.

Щоб краще зрозуміти, що таке інвестиційний актив, можна привести подібний приклад з життя. Якесь підприємство будує для себе нову будівлю. Це будівництво триває кілька років, наприклад, 5. На це витрачають значні кошти, які належать виробництву. При цьому дотримуються всі умови вступу основного майна в форму інвестиційного активу – по-перше, вартість цієї будівлі займає великий відсоток від загальної кількості фінансових активів, по-друге, його будівництво і підготовка до експлуатації займає більше часу, ніж один календарний місяць.

Також непоганий приклад, який ілюструє поняття інвестиційного активу – це закупівля обладнання при модернізації будь-якого виробничого об’єкта. Устаткування недостатньо просто закупити – його треба встановити і налагодити перед виробництвом будь-якої продукції. Тому даний процес зазвичай займає не один місяць. Закупівля обладнання вимагає грошей – при масштабній інвентаризації кількість витрачених коштів буде явно більше, ніж 5 відсотків від загального капіталу підприємства.

Вимоги для активів

У кожного конкретного підприємства є своє майно, яке можна віднести до інвестиційного активу. Щоб майно мало відношення до даної фінансової категорії, воно повинно відповідати таким вимогам:

  • З початку створення об’єкта або з моменту передачі права користування ним підприємству повинна пройти підготовка до його використання, яка триває як мінімум один календарний місяць;
  • Підготовка, придбання або створення об’єкта має високу вартість – понад 5 відсотків від загальної кількості активів підприємства або фірми на момент оцінки;
  • Сфера використання цього об’єкта, в якій він буде приносити прибуток виробництву або підприємству – управлінська, торгова, будівельна тощо.