Кожна держава світу зобов’язана проводити та реалізовувати раціональну економічну політику. Це явище вважається складним, так як складається з чималої кількості взаємопов’язаних і невід’ємних елементів. Однією зі складових економічної політики є інвестиційна політика держави.
Суть
Механізм впливу на функціонування економіки, зокрема на підприємництво, і називається інвестиційною політикою держави. Вона складається з великої кількості взаємопов’язаних методів впливу, ефективне використання яких призводить до очікуваного результату. Цілями раціональної інвестиційної політики є:
- Формування сприятливого ділового клімату;
- Стимулювання підприємництва;
- Удосконалення соціально-гуманітарної сфери;
- Сприяння безперешкодної реалізації проектів, які мають цінність для інтенсивного економічного розвитку держави;
- Мінімізація ризикованості бізнесу в державі;
- Створення максимально спрощених умов для входження в економіку держави інвесторів з-за кордону.
Державна інвестиційна політика зазвичай існує на рівні держави, регіону або окремого підприємства. Для того щоб впливати на якість інвестиційного потенціалу, держава застосовує такі інструменти впливу як:
- Податкова політика;
- Грошова і кредитна політика;
- Амортизаційна політика;
- Наукова та технічна політика.
Реалізуючи фіскальну політику, держава повинна вирішити важливе завдання, а саме, як забезпечити податкові платежі в бюджет, в достатній кількості і одночасно залучити інвесторів лояльною податковою політикою. Також пріоритетним завданням фіскальної політики вважається раціональний розподіл грошових потоків, що циркулюють в межах держави.
Управління обліковою ставкою, масою грошей і кредитуванням відображається в грошово-кредитній політиці. Головною метою впливу на ці складові економіки є стимулювання попиту на інвестиції всередині держави. Реалізація грошово-кредитної політики здійснюється центральним банком держави.
Ступінь розвитку наукового і технічного потенціалу визначає інтенсивність і якість інвестиційного потенціалу будь-якої країни. Головна роль у здійсненні науково-технічної політики належить державі, яка займається її менеджментом і визначенням пріоритетних напрямків розвитку. Також держава повинна піклуватися про фінансування розвитку науково-технічного потенціалу.
Амортизаційна політика являє собою складний процес регулярної переоцінки основних фондів, що знаходяться в розпорядженні держави.
Контроль над регіонами
В реалізації інвестиційної політики великі держави повинні враховувати специфіку економічного розвитку всіх регіонів, що входять до його складу. При аналізі інвестиційного потенціалу регіонів враховуються:
- географічне положення;
- сукупність природних ресурсів;
- ступінь розвитку транспортної інфраструктури;
- геополітичне становище;
- екологічна ситуація;
- привабливість території для зарубіжних інвесторів.
Однією з основних завдань держави в сфері інвестиційної політики є гармонійне поєднання інвестиційних потенціалів всіх регіонів з метою формування загальнодержавного ділового клімату. Тому можна сміливо говорити про те, що регіональна інвестиційна політика є невід’ємною складовою державної.
Перед державою стоїть важлива мета, яка стосується формування і затвердження програм інвестиційного розвитку регіонів та їх окремих економічних об’єктів. Бажано, щоб реалізація таких програм ретельно контролювалася з боку центрального і регіонального уряду.
Держава повинна контролювати і раціонально розподіляти фінансові потоки, що циркулюють між окремими регіонами. Також актуальним є вирішення завдання ефективного розподілу доходів і витрат регіональних бюджетів.
У нас особливо гострим залишається питання про страхування інвестицій від втрат, несприятливих економічних умов та інших важкопрогнозованих ситуацій. Це питання має регламентуватися ефективною і прозорою законодавчою базою.
Ефективність інвестиційної політики
Зараз наша держава в сфері інвестиційної політики має вирішити ряд таких актуальних завдань, серед яких можна виділити:
- Тісний взаємозв’язок пріоритетів і реалізованих інвестиційних проектів.
- Раціоналізація державних витрат, спрямованих на реалізацію інвестиційних програм різного рівня.
- Розширення прав інвесторів.
- Акцент на державному інвестуванні.
- Перевага проектів з меншим терміном окупності.
Реалізація державної політики в сфері інвестування потребує збільшення обсягу інвестицій, що надходять від приватних інвесторів. Це повинні бути не тільки фінансові інвестиції, а й вливання інноваційних технологій і інтелектуального капіталу.
Перед державою особливо гостро стоїть питання залучення коштів іноземних інвесторів. Закордонне інвестування допомогло б вирішити проблему недостатнього фінансування економіки за рахунок бюджетних коштів.
Щоб удосконалити реалізацію інвестиційної політики держава повинна:
- гарантувати права всіх учасників інвестиційного процесу;
- сприяти чесній конкуренції між інвесторами;
- відслідковувати порушення антимонопольного законодавства;
- попрацювати над протиріччями в існуючому інвестиційному законодавстві;
- удосконалити функціонування інфраструктури ринку інвестицій;
- спростити процедури оформлення документів, необхідних для реалізації інвестиційних проектів;
- удосконалити консультативну та аналітичну роботу в сфері інвестування.
