Інвестор – це…



Сучасна людина має величезний вибір способів заробітку. Щоб регулярно отримувати бажані гроші, можна влаштуватися на роботу або створити своє підприємство, але існує також і альтернативний вид отримання доходу, і називається він інвестуванням. Найманий працівник трудиться на державному або приватному підприємстві, підприємець керує своєю власною компанією, а інвестор займається вкладанням коштів у нерухомість, банківські рахунки або цінні папери з метою примноження власного капіталу.

Поняття «інвестор» означає фізичну або юридичну особу, яка вкладає вільні активи, що знаходяться в його власності, для отримання прибутку в майбутньому.

Якщо суб’єкт економіки виступає в ролі інвестора, він в будь-якому випадку стикається з ризиком збитків від виконаної інвестиційної операції. Ризик буде прямо залежати від специфіки активів, в які інвестуються кошти для їх примноження.

Хто визнається інвестором


У законодавстві існують чіткі критерії, що дозволяють визначити, кого можна визначити як інвестора. До кваліфікованих інвесторів відносять брокерів, дилерів, кредитні і страхові організації, приватні пенсійні фонди і некомерційні фонди, створені з метою оптимізації діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу. Інвесторами можуть виступати компанії, які керують інвестиційними та приватними пенсійними фондами.

Класифікація

Згідно зі стратегією роботи всі інвестори можуть ділитися на:

  • стратегічні – ті, які прагнуть отримати повний контроль над конкретною акціонерною компанією;
  • портфельні – інвестори, які формують власний портфель фінансових інструментів з урахуванням їх терміну, рівня ризику і ліквідності. Інвестор вкладає в них кошти з метою примноження власного капіталу;
  • спекулятивні – інвестори, які беруть участь в обороті фінансових інструментів на фондовому ринку шляхом укладення короткострокових угод з метою отримання доходу від транзакцій.

Згідно з вибором тактики інвестування всі інвестори можуть бути розділені таким чином:

  • ризикові – ті, які на свій страх і ризик вибирають найбільш прибуткові, а значить ризиковані фінансові інструменти, і усвідомлено вкладають в них грошові активи. При такому підході можливі два абсолютно протилежних результати: інвестор отримує максимальну вигоду від інвестиційної операції, або він залишається ні з чим;
  • консервативні – учасники фондового ринку, які при інвестуванні коштів вибирають виключно найменш ризиковані інструменти. Портфель таких інвесторів формується на тривалий період часу, причому інструменти в ньому практично не змінюються;
  • помірні – учасники ринку, які спочатку вибирають для себе допустимий рівень ризику інвестування і, виходячи з нього, формують свій інвестиційний портфель.

Всі інвестори можуть бути класифіковані за типом. Розрізняють професійних і непрофесійних учасників ринку. Професіонали – це суб’єкти, для яких інвестування є основною трудовою діяльністю. Непрофесіонали розглядають інвестування в якості додаткової прибуткової діяльності.

У свою чергу професійні інвестори діляться таким чином:

  • спекулянти – інвестори, завдання яких  – отримати фінансову вигоду від різниці вартостей покупки і продажу валюти або фінансових інструментів;
  • керуючі – це інвестори, які допомагають всім бажаючим економічним суб’єктам вкласти кошти в дохідні фінансові інструменти від свого імені. Клієнт, у разі проведення керуючим прибутковою угоди, отримає вигоду, проте за послуги керуючого доведеться внести плату.

Непрофесійні інвестори можуть бути:

  • самостійними, тобто тими, які, керуючись своїми знаннями і досвідом в сфері інвестування, вибирають і застосовують найбільш виграшну для себе стратегію. Такі інвестори особисто несуть відповідальність за ризикованість інвестиційної операції;
  • несамостійні інвестори не бажають приймати рішення, що стосуються раціонального інвестування грошей, або просто не мають у своєму розпорядженні вільного часу для інвестиційної діяльності. Зазвичай вони довіряють управління своїх фінансів професійному брокеру.

Статус


Інвестування є досить популярним способом примноження власного грошового капіталу. Багатьох цікавить те, як стати інвестором, і що потрібно для цього робити. Головна помилка новачків – це впевненість в тому, що результати від інвестування будуть помітні вже через кілька тижнів після початку діяльності. Насправді інвестування приносить плоди з плином часу, тому слід набратися терпіння.

Вкладання грошей має бути регулярним, а не випадковим. Щоб стати інвестором, необов’язково мати у своєму розпорядженні значну суму коштів. Інвестувати можна навіть невелику суму, проте вкладання грошей повинно бути регулярним. До того ж новачкам не рекомендується оперувати великими сумами грошей, адже відсутність досвіду в сфері інвестування може призвести до того, що всі вкладені кошти будуть втрачені.