Без регулярних вливань капіталу в економіку будь-якої країни, її функціонування неможливо. Примноження національного багатства є складним процесом, який залежить від сукупності невід’ємних один від одного факторів. Для того щоб вкладення грошових активів в галузі народного господарства здійснилося, необхідно, щоб цей процес був кимось ініційований. В якості інвесторів можуть виступати приватні особи, підприємства, фінансові посередники та держава.
Суб’єкти інвестиційного процесу, перш ніж реалізувати інвестицію, оцінюють всі можливі ризики операції і її доцільність. Якщо інвестор бажає вкласти гроші в розвиток певного підприємства або проекту, він аналізує всю сукупність економічних, гуманітарних, політичних, демографічних, юридичних, екологічних та геополітичних чинників, які характеризують конкретну країну або її окремий регіон.
Суть
Поняття інвестиційного клімату об’єднує в собі цілу систему факторів, які визначають ділову привабливість окремої країни або її території. Без урахування особливостей інвестиційного клімату неможливо розрахувати можливі ризики і очікувану прибутковість проекту.
Сприятливий інвестиційний клімат – поняття відносне, так як воно оцінюється потенційними інвесторами суб’єктивно.
При оцінці ділового клімату держави одержувача інвестицій, інвестор буде звертати увагу на доцільність реалізації конкретного проекту. Наприклад, в країні з розвиненим аграрним сектором буде виправданим фінансування фермерських господарств.
Основними характеристиками сприятливого інвестиційного клімату можна вважати:
- прозору і обґрунтовану законодавчу базу в сфері інвестування;
- гарантії, надані державою інвесторам-нерезидентам;
- податкові пільги;
- стабільну роботу фінансових і кредитних установ;
- стабільну політичну ситуацію;
- відсутність корупції і бюрократії.
Оцінка
Інвестиційний клімат можна класифікувати виходячи зі сфер його існування та статусу інвесторів. Існують такі види ділового клімату як:
- світовий;
- державний;
- регіональний;
- галузевий.
Залежно від статусу інвестора можна виділити інвестиційний клімат з точки зору прямих і портфельних інвесторів, а також кредиторів.
Діловий клімат може бути оцінений в кількісному вираженні, яке називається рейтингом. Існують такі показники клімату:
- Корпоративний – привабливість об’єкта з точки зору його кредиторів, які купують цінні папери.
- Привабливість галузі економіки.
- Регіональний діловий клімат, який визначається як частка ризику з економічним потенціалом.
- Інвестиційний клімат країни, що оцінюється провідними рейтинговими агентствами світу.
- Світовий діловий клімат.
Інвестиційний клімат на прикладі Росії
Кожна держава світу має свій унікальний інвестиційний клімат, який визначає привабливість її економіки для потенційних інвесторів. Інвестиційний клімат в Росії має ряд характерних якостей. Формування ділового середовища країни довелося на період після розпаду СРСР. В економіці Росії в той час пройшли суттєві зміни, які і визначили якість розвитку ділового середовища.
Інвестиційний клімат Росії не можна оцінити однозначно, адже він має як позитивні, так і негативні характеристики. Країна знаходиться на етапі переходу від економіки адміністративного типу до ринкового. Крім того, перед Росією стоїть вкрай важливе завдання виходу з кризової ситуації. Також існують деякі суперечності в законодавчій базі регулювання інвестиційної діяльності.
Безперечним плюсом ситуації, пов’язаної з інвестуванням в Росії, є прагнення до імплементації нових виробничих технологій і інновацій.
При виведенні загальної оцінки інвестиційного клімату країни найчастіше беруться в облік такі показники як:
- простота реєстрації підприємств всередині країни;
- безперешкодність в оформленні прав власності;
- ступінь розвитку кредитування;
- фіскальна політика;
- участь в світових торгових операціях;
- безперешкодність в ліквідації економічних об’єктів;
- простота отримання дозволів на зведення промислових і житлових об’єктів;
- безперешкодне підключення до комунікацій.
Формування сприятливого інвестиційного клімату має стати стратегічним завданням для країни.
Протягом останніх десяти років закордонні інвестори проявляють активність у вкладанні капіталу в такі галузі економіки Росії як:
- харчова промисловість;
- торгове посередництво;
- фінансове посередництво;
- виробництво машин та устаткування;
- нафтова і хімічна промисловість;
- виробництво нафтопродуктів і хімічних продуктів;
- туризм;
- металургія.
Варто відзначити багату ресурсну базу Росії. Країна займає одну з лідируючих позицій у світі за запасами нафти, що є базою для розвитку нафтової промисловості.
Щоб відбулося поліпшення інвестиційного клімату необхідно з’ясувати, які чинники перешкоджають реалізації даної стратегічної задачі. Незаперечною негативною характеристикою бізнес середовища Росії можна вважати недостатню якість ділової культури. Причиною такої ситуації є недостатній відхід країни від методів управління економікою, характерного для радянського періоду.
Високий рівень корупції по праву вважається фактором, який погіршує інвестиційну привабливість держави з точки зору іноземних інвесторів. Крім того, для Росії характерна наявність істотних адміністративних бар’єрів для входження іноземних інвесторів.
Способи оптимізації
Для всіх рівнів влади, пріоритетним завданням має стати поліпшення інвестиційного клімату всередині країни. Однією з ключових проблем бізнесу є непродуктивне використання ресурсного потенціалу.
Вкрай важливо розробити ефективні і жорсткі заходи протидії корупційним явищам. Для цього необхідно зосередитися на поліпшенні функціонування судової системи. Перш за все, суди повинні бути політично незалежними, це стане гарантією формування їх об’єктивного ставлення до спірних ситуацій, які виникли в економічних відносинах.
Для поліпшення стану ділового середовища необхідно знизити рівень бюрократії. Проблемою інвестиційної діяльності вважається недостатньо прозоре законодавство. Особливу увагу необхідно приділити страхування ризиків інвесторів, що відносяться до втрати майна і капіталу. Також потребує вдосконалення антимонопольне та антикорупційне законодавство.
