Останнє десятиліття на вітчизняному ринку з’явилися нові фінансові інститути, в дуже короткий термін видають зовсім невеликі позики під високі відсотки. Ці структури називають мікрофінансовими організаціями. Вони мають певний попит, оскільки дозволяють обійти всю банківську бюрократію, не перевіряють кредитні історії і не вимагають довідок про зарплату. У той же час, багато хто з МФО, бажаючи акумулювати кошти для кредитування населення, стали приймати приватні вклади під досить високі відсотки. Так з’явився ще один вид інвестицій – вкладання коштів в мікрофінансові організації.
Що таке МФО, і якими вони бувають
Мікрофінансові організації легко побачити за рахунок гучних рекламних слоганів: «Гроші за 15 хвилин!», «Кредит до зарплати!» тощо. Найчастіше вони знімають невеликі офіси в місцях, де є скупчення людей. Кількість працівників офісу не перевищує 2-х чоловік разом з охоронцем. Ці організації надають населенню і підприємцям мікропозики – швидкі позики, які не передбачають попереднього вивчення економічного стану позичальника, тому і характеризуються високою процентною ставкою і спрощеними умовами отримання.
Як правило, подібні структури підлягають обов’язковому ліцензуванню в ЦБ, який і контролює їх діяльність. Незважаючи на наявність законодавчого регулювання роботи МФО, воно не відрізняється досконалістю і передбачає безліч «дірок», які дозволяють керівництву цих організацій вести не зовсім «чесну гру» по відношенню до позичальників.
Кожна держава визначає свої форми організації і правила реєстрації МФО. Серед величезного розмаїття подібних структур виділяють:
- кредитні агентства;
- фонди підтримки підприємництва;
- кредитні товариства;
- фінансові групи;
- кредитні спілки;
- кредитні корпоративи;
- кредитні компанії тощо.
Багато з них створюються і фінансуються банками, що дозволяє власникам отримувати більш високий прибуток. Не менша кількість МФО фінансується за рахунок залучення «вкладів» від населення. Всі вони мають деяку схожість з банківськими вкладами, однак і відмінностей між цими видами вкладень досить багато.
Відмінності інвестицій в МФО від банківських вкладів
З точки зору потенційного інвестора, інвестиції в МФО набагато привабливіші, ніж банківські вклади. Підвищена привабливість продукту обумовлена високою процентною ставкою, що досягає 25-30% річних, і коротким терміном такого вкладу.
Головними відмінностями інвестицій в МФО від банківських капіталовкладень стали:
- Прибутковість. Рівень прибутковості в порівнянні з банківськими вкладами вище мінімум в 2 рази.
- Високі ризики. Незважаючи на прибутковість, рівень ризиків куди більший, ніж у банків. Це обумовлено тим, що вклади в МФО не підпадають під державне страхування. У інвестора немає абсолютних гарантій повернення коштів.
- Відсутність можливості дострокового розірвання договору. Що стосується банківських структур, така можливість встановлена на законодавчому рівні.
- Отриманий дохід в розмірі відсотків завжди оподатковується. У банках така необхідність оподаткування виникає в окремих випадках.
Крім того, найістотнішою відмінністю, яка відразу відсіває багатьох потенційних вкладників, є законодавчо встановлений мінімальний розмір вкладу, який є досить великим. Така норма спрямована на відсіювання недосвідчених інвесторів, позбавлених здатності адекватно оцінити можливі ризики. Рятуючи недбайливих вкладників від можливих втрат, законодавець істотно звузив коло охочих інвестувати – ними тепер можуть бути тільки великі гравці.
З огляду на високі ризики, інвестування в МФО не може бути основним капіталовкладенням. Переважно використовувати його як один із способів диверсифікації, що звужує коло потенційних інвесторів ще сильніше. Виходячи з вищесказаного, для вкладення грошей у МФО, інвестор повинен мати досить великий капітал.
Основні ризики і рекомендації
Як вже стало зрозуміло, інвестування в МФО приносить дохід виключно за рахунок затребуваності мікрокредитів серед населення. З огляду на те, що видача кредиту не передбачає аналізу платоспроможності клієнта, ризик його неповернення виростає в рази. У періоди фінансових проблем і криз такий ризик може бути величезним, що вже ставить під питання існування подібних організацій.
Не маючи інших доходів і не отримуючи повернення коштів за виданими позиками, МФО ризикує в короткий термін стати банкрутом. Це і є найбільшим ризиком для потенційного інвестора, оскільки після банкрутства організації вкладник однозначно втратить вкладені ним кошти. Безумовно, існує процедура ліквідації, що передбачає погашення зобов’язань перед кредиторами. Однак для цього у МФО має бути ліквідне майно, якого у нього, звісно, не буде.
Таким чином, бажаючи вкласти гроші в мікрофінансову організацію, потенційний інвестор повинен підходити до питання вибору об’єкта інвестування максимально продумано. На жаль, з цим можуть бути проблеми, так як МФО рідко публікують фінансову звітність.
Виходячи з усього вищесказаного, вважаємо за доцільне запропонувати потенційному вкладнику перелік рекомендацій, які убезпечать його капітал від втрати.
- Обов’язково прочитайте всю доступну інформацію про діяльність МФО. Врахуйте термін роботи на ринку країни, активи, гарантії.
- Знайдіть інформацію про засновників – її можна отримати в самій МФО. Якщо це перевірені компанії, великі відомі бізнесмени, банки та інші фінансові структури, то найімовірніше – МФО досить надійна.
- Аналізуйте прибутковість МФО. Занадто високі відсотки повинні насторожити вкладника. Вибирайте оптимальні варіанти, які не викликають сумнівів.
- Аналізуйте кредитні пропозиції. Їх привабливість прямо впливає на наявність клієнтів, що, в свою чергу, забезпечує надійність отримання доходу від інвестицій.
- Оцініть рейтинги МФО в порівнянні з іншими представниками цієї сфери. Рейтинги кредитних організацій можна знайти в інтернеті. Використовуйте кілька джерел таких рейтингів.
- Обов’язково вивчайте відгуки про МФО. Причому дізнайтеся відгуки з різних сторін – як позичальників, так і інвесторів.
Підводячи підсумки, дамо саму розумну пораду для вкладників, які вирішили вкласти гроші в МФО: страхуйте такі вклади в СК. Безумовно, це знизить чистий дохід від самих інвестицій, проте підвищить надійність фінансового інструменту.
