0

Інвестиції в виробництво



Головним критерієм вибору об’єкта інвестицій є рівень прибутковості конкретного проекту і можливі ризики втрати капіталу. Особливу роль в цьому випадку має термін окупності вкладень. Виходячи з цих критеріїв, оптимальним варіантом для великих приватних вкладників і фондів стають інвестиції в виробництво. Гарантії стабільності при отриманні доходу забезпечуються безперервністю і швидкістю обороту коштів в підприємствах виробничого сектора.

Суть і види інвестицій у виробництво


Виробнича сфера досить різноманітна для вибору підходящого об’єкта інвестування. Незалежно від виду виробництва, сутність інвестування в нього зводиться до однієї простої схеми – інвестор здійснює капіталовкладення в конкретне підприємство. При цьому, продукція, яка випускається, повинна бути максимально швидко реалізована і конвертована в фінансові кошти, це забезпечить прибуток як підприємства, так і інвестора.

Потрібно розуміти, що розмір прибутку і швидкість обороту коштів багато в чому залежить від термінів реалізації продукції, а, отже, від наявності попиту на випущені товари та платоспроможності цільової аудиторії покупців.

Розробляючи стратегію інвестицій у виробництво, інвестору слід простежити, щоб внесені капітали були спрямовані на:

  • поліпшення якості продукції;
  • здешевлення продукту;
  • збільшення корисних властивостей;
  • рекламу тощо.

Залежно від масштабів виробничих проектів і видів продукції, яка випускається, розрізняють приватне і пайове інвестування.

Приватне інвестування

Приватне інвестування передбачає наявність лише одного інвестора, який вкладає свій капітал в конкретне виробниче підприємство. Як правило, подібне інвестування має на увазі придбання приватним інвестором частки підприємства. Це пов’язано з високими ризиками, тому що в разі невдачі, втрати понесе виключно приватний інвестор. Однак, за сприятливого перебігу справ, показники прибутковості таких вкладів вищі, оскільки прибуток йде виключно одному вкладнику.

Високі ціни акційних пакетів підприємств відсікають шлях на ринок інвестицій у виробництво гравців, що не володіють великим капіталом. Приватне інвестування – справа великих інвесторів, що мають дуже солідні кошти, які обчислюються в мільйонах у.о.

Як правило, приватні інвестиції в виробництво направлені на підприємства, що займаються виготовленням:

  • одягу;
  • продуктів харчування;
  • меблів;
  • дерев’яних матеріалів;
  • скла, посуди тощо.

Пайове або колективне інвестування

Що стосується колективного інвестування, то цей, більш поширений вид, називають пайовим. Він характеризується як більш безпечний і надійний вид капіталовкладень. Безпека пайових інвестицій заснована на колективності вкладів – в разі банкрутства, «вантаж втрат» понесуть всі інвестори конкретного підприємства. Однак такий підхід суттєво впливає і на прибутковість – з’являється необхідність пропорційного розподілу прибутку між усіма вкладниками.

Колективне інвестування в підприємства виробничого сектора може бути виражене у формі:

  • пайового інвестиційного фонду;
  • акціонерного інвестиційного фонду;
  • загального фонду банківського управління;
  • інвестиційного банку;
  • пулу інвесторів;
  • будь-якого іншого об’єднання приватних інвесторів.

Суть інвестицій цього виду капіталовкладень полягає в тому, що конкретна юридична особа, яка об’єднує кілька інвесторів, акумулює кошти в єдиний фонд, який має конкретну спрямованість – інвестування в цінні папери, АПК, валютні операції тощо. Не є винятком і виробництво. Такі фонди не зупиняються на конкретних організаціях і мають в своєму інвестиційному портфелі активи безлічі підприємств.

На відміну від приватних інвесторів, великі промислові інвестиційні фонди вкладають кошти в активи підприємств усіх сфер промисловості і виробництва – харчової, легкої, хімічної, важкої, металургійної, паливної тощо. За рахунок диверсифікації капіталовкладень вони отримують колосальні прибутки, незважаючи на довгостроковий характер грошових вливань.

Рентабельність інвестицій у промисловість


Безсумнівно, інвестиції у виробництві припускають наявність у інвестора чималого капіталу. У той же час, сам інвестор вкладає гроші лише з однією метою – отримати додатковий дохід. Чи варто говорити, що визначення рентабельності фінансово проекту – важлива частина майбутніх капіталовкладень у виробництво товарів. Приймаючи рішення про інвестування і вивчаючи обгрунтування інвестиційного проекту, потенційний інвестор повинен переконатися в тому, що:

  • показник прибутковості об’єкта вкладень вище, ніж у банківських депозитів та інших, більш надійних інвестиційних інструментів;
  • термін окупності або ліквідності інвестиційного проекту прийнятний для нього і відповідає поставленим цілям;
  • сума передбачуваного доходу вища, ніж у інших альтернативних інвестиційних проектів;
  • рівень можливих ризиків прийнятний для інвестора;
  • фінансова документація в порядку і знаходиться у вільному доступі.

Таким чином, незважаючи на всю перспективність і привабливість інвестування в виробництво, даний спосіб вкладення коштів буде цікавий інвесторам, які не просто мають необхідну суму, але і володіють досвідом, знаннями, чіткою командою юристів і фінансистів, здатних в короткі терміни виявити і правильно оцінити інвестиційний проект у виробничому секторі. І в цьому питанні на остаточне рішення повинні впливати не тільки фактори прибутковості, але і показники соціальної корисності інвестицій.