Інвестиційний портфель

Класифікація інвестицій за метою інвестування поділяє їх на прямі і портфельні інвестиції. Прямі інвестиції спрямовані на придбання реальних активів з умовою участі в їх управлінні інвестора. Сутність портфельного інвестування – це придбання цінних паперів, можливо тих же реальних активів у вигляді акцій, для отримання доходу. Портфельний інвестор не бере участі в процесі управління тими підприємствами, акції яких він придбав.

Портфельні інвестиції

Купуючи акції компаній чи інші цінні папери, інвестор завжди ризикує не отримати очікуваний дохід, а іноді і весь вкладений капітал. Інвестиційні ризики великі якщо інвестор купує акції однієї або двох компаній, оскільки ринок цінних паперів відображає реальні процеси виробництва і збуту продукції цих компаній, на які впливають безліч чинників, негативних або позитивних. Інвестор може не встигнути продати акції за вигідною ціною в разі впливу негативних факторів на бізнес компаній, акції яких він придбав. Він про них може і не знати, а дізнатися тільки після їх падіння в ціні.

Для зниження ризиків, інвестор формує інвестиційний портфель, в якому розміщуються акції різноманітних компаній з різним ступенем ризику і різним рівнем прибутковості. Поняття інвестиційного портфеля пов’язане з уявленням про звичайні портфелі, набитим паперами (акціями) різних компаній.

Портфель інвестицій чудовий ще й тим, що може постійно змінюватися в залежності від кон’юнктури ринку цінних паперів, зберігаючи рівень прибутковості без зміни ступеня ризику.

Портфель і інвестори

Інвестори також класифікуються на:

  • консервативних інвесторів;
  • помірно-агресивних;
  • агресивних інвесторів.

Портфель інвестора найчастіше відображає його характер і сутність, якщо мова йде про інвестора – фізичну особу.

Якщо мова йде про інвестора – юридичну особу, то формування інвестиційного портфеля залежить від завдань, що стоять перед підприємством. Спільними для них є принципи формування інвестиційного портфеля – співвідношення дохідності та ризику:

  • безризикові вкладення з низьким рівнем прибутковості;
  • помірно ризикові вкладення з гарантованою прибутковістю;
  • вкладення з високим ступенем ризику і максимальним рівнем прибутковості.

Види

Виходячи з такого підходу, види інвестиційних портфелів поділяються на:

  • консервативний;
  • помірний;
  • агресивний.

Консервативний складається з державних цінних паперів, акцій “блакитних фішок”, золота і забезпечує високу захищеність складових і портфеля в цілому, а дохідність інвестиційного портфеля зберігається на необхідному інвестору рівні.

Агресивний, укомплектований високоприбутковими цінними паперами. Ці цінні папери мають досить високий ступінь ризику. Тому інвестор сам активно управляє своїм портфелем або постійно контактує з керуючим його портфелем брокером.

Помірний, збалансований, оптимізація інвестиційного портфеля по прибутковості і ступені ризику – характерна його риса. У такому портфелі знаходяться як високоприбуткові папери з високим ступенем ризику, так і низькодохідні надійні папери, типу державних облігацій.

Типи

Типи інвестиційних портфелів залежать від мети формування інвестиційного портфеля.

  1. Якщо для інвестора метою є швидке зростання капіталу, він формує портфель зростання.
  2. Якщо мета – швидке повернення інвестицій, то формується портфель ліквідності.
  3. Мета інвестора – гарантований постійний дохід, формується портфель доходу, що складається з акцій великих нафтових компаній, компаній газового сектора економіки і великих енергетичних компаній.

Крім цього портфелі можуть бути сформовані з регіональних цінних паперів або акцій компаній однієї галузі. Також формуються інвестиційні портфелі складені з іноземних цінних паперів – портфельні іноземні інвестиції.

Формування

Етапи формування інвестиційного портфеля:

  1. Визначення себе як інвестора: консерватор, помірний або агресивний інвестор.
  2. Визначення мети інвестування: максимум дохідності, мінімум ризику, швидке зростання капіталу, швидке повернення інвестицій або поєднання цих цілей.
  3. Аналіз ринку цінних паперів виходячи з цілей інвестування.
  4. Вибір цінних паперів і визначення їх співвідношення для заданого рівня прибутковості і мінімального ступеня ризику.
  5. Придбання цінних паперів і початок поточного моніторингу сформованого портфеля.

Управління

Портфельні інвестиції, сформовані таким чином, можуть управлятися інвестором безпосередньо або передатися в довірче управління брокерській компанії. Передача в довірче управління не означає повну передачу прав на управлінням портфелем. Зміна складу портфеля, збільшення або зниження вартості активів портфеля відбувається з обов’язковим погодженням з інвестором.

Сутність управління портфелем для інвестора полягає в підтримці його прибутковості на певному рівні. Тут існує два основних підходи:

  1. Формування високо диверсифікованого портфеля із заданим рівнем співвідношення доходів/ризиків.
  2. Формування високоприбуткового портфеля з високим рівнем ризику.

В першому випадку, участь інвестора в управлінні пов’язана з визначенням рівня співвідношення доходів/ризиків через тривалі проміжки часу і проведенням необхідної корекції складу портфеля. Таке управління називають пасивним. Але ця назва не відображає суті управління. Найвідоміший у світі портфельний інвестор Уоррен Баффетт практикує саме цей тип управління інвестиціями і заробляє мільярди доларів. Головне, на його думку, правильно вибрати склад портфельних інвестицій, побачити довготривалу перспективу їх зростання, мати терпіння і чекати, не звертаючи уваги на періодичну нестабільність ринку цінних паперів.

У другому випадку, управління портфелем називають активним. Аналіз співвідношення доходи/ризики проводиться щодня, на підставі проведеного аналізу, відбувається корекція складу цінних паперів, продаж одних і купівля інших. Продаж частини цінних паперів можливий за умови, що вони мають високу ліквідність. При активному підході до управління портфельними інвестиціями досить високий рівень операційних витрат, який знижує ефективність інвестицій, його також враховує портфельний інвестор. Все це вимагає відмінного знання ринку цінних паперів, знання фундаментального і технічного аналізу ринку, одним словом, високого професійного рівня портфельного інвестора.

При будь-якому підході до управління інвестиційним портфелем, успіх інвестора залежить від його знання ринку цінних паперів, фундаментальних процесів в економіці не тільки своєї країни, але і всього світа в цілому.

Портфельні інвестиції є одним з пріоритетних напрямків в інвестиційній сфері діяльності. Портфельні інвестиції здійснюються щодня у всьому світі у величезних сумах. Ви також можете почати цю цікаву і високоприбуткову діяльність. Почніть і побачите, наскільки це прибутково і цікаво.