Валові інвестиції – це сукупні вкладення інвестора в інвестиційний об’єкт, неважливо в якій формі вони зроблені, і на яку частину об’єкта витрачаються. Звичайно, валові інвестиції це категорія реальних інвестицій, об’єктами яких є основний капітал підприємств та організацій, їх оборотні кошти, будівництво і капітальний ремонт будівель і споруд, науково-технічна продукція, нематеріальні активи.
Однак, фінансові інвестиції також можуть розглядатися як валові інвестиції. Це відбувається при первинному придбанні акцій компанії фінансовим інвестором, випущених цією компанією спеціально для отримання інвестицій на розвиток. Подальший перепродаж цих акцій не відноситься до валових інвестицій, так як після первинного продажу далі відбувається тільки зміна власників акцій.
Склад
Основний капітал, що становить головний об’єкт валових інвестицій, включає в себе:
- відновлення використовуваного капіталу у вигляді фізичного і морального зносу;
- оновлення виробничої бази капіталу у вигляді заміни обладнання і технології виробництва на прогресивне, більш продуктивне;
- модернізацію і реконструкцію виробництва;
- вкладення в житлове будівництво.
Оборотний капітал представляє запаси сировинних матеріалів, запаси готової продукції. У валові інвестиції не включають вкладення в оборотний капітал в цілому, а тільки в зміну його обсягу в конкретний період часу. Тому при загальному зростанні валових інвестицій, інвестиції в оборотний капітал можуть бути зі знаком мінус.
Наприклад, впровадження більш прогресивної технології виробництва призвело до зменшення витрачання сировини на виробництво продукції, і потреба в даній сировині знизилася, відповідно, зміна валових інвестицій за цим параметром виявилась зі знаком мінус.
До складу валових інвестицій можуть входити вкладення в нематеріальні активи:
- права на земельні ділянки;
- права на родовища природних копалин;
- товарні знаки, бренди;
- ліцензії на види діяльності;
- патенти, ноу-хау, винаходи;
- програмні продукти.
Валові інвестиції можуть являти собою вкладення в соціально-економічну сферу, у вдосконалення людського капіталу.
Наприклад, в підвищення кваліфікації робітників, в поліпшення їх житлових умов і побуту, в освіту дітей співробітників компанії. Вкладаючи кошти в цю сферу, інвестор передбачає збільшити свій прибуток у виробництві, оскільки кваліфікована праця більш продуктивна, ніж малокваліфікована, а нормальні умови побуту сприяють швидкому відновленню фізичних і моральних сил працівників.
Валові та чисті інвестиції
Валові інвестиції поділяються на дві великі групи інвестицій:
- інвестиції на відновлення використаного в процесі виробництва капіталу;
- інвестиції, спрямовані на збільшення капіталу.
Відновлення використаного капіталу відбувається шляхом перерахування в амортизаційні фонди підприємства сум, рівних перенесеної вартості основного капіталу на продукти виробництва за конкретний період, зазвичай, рік. При цьому розмір таких перерахувань визначається показником, що має назву коефіцієнт амортизації. Цей показник різний для обладнання і будівель. Термін життя обладнання до повного фізичного зносу є основою визначення цього коефіцієнта. Для обладнання термін життя розташовується в межах від 1 року до 10 років. Будівлі та споруди мають нормативний термін служби від 7 до 50 років.
Інвестиції, спрямовані на збільшення капіталу, називають чистими інвестиціями. Це весь спектр інвестицій, про які ми писали раніше, за винятком інвестицій, що спрямовуються на відновлення використаного капіталу. Виходячи з цього, валові інвестиції дорівнюють:
ВIt = At + ЧIt. (1)
де,
- At – амортизація в t-му році;
- ЧIt – чисті інвестиції в t-му році;
- ВIt – валові інвестиції в t-му році.
Розрахунок чистих інвестицій досить трудомісткий і складний, тому в практиці таких розрахунків орієнтуються на розрахунок амортизаційних відрахувань і розрахунок валових інвестицій, які статистика давно і успішно розраховує. Тоді з вищенаведеної формули отримуємо валові інвестиції мінус амортизація:
ЧIt = ВIt – At. (2).
Формула (1), використовується при розрахунках макроекономічних показників економіки в цілому, при розрахунку валового національного продукту і ряду інших показників.
Так валові інвестиції враховуються при розрахунку ВВП за витратами:
Y = C + G + ВІ + Xn,
- С – споживчі витрати;
- G – витрати держави;
- ВІ -валові інвестиції;
- Xn – витрати на чистий експорт.
Співвідношення у формулі (2) може бути позитивним або негативним:
- при ВIt> At економіка розвивається;
- при ВIt <At економіка в стагнації, внутрішніх ресурсів недостатньо навіть для відтворення капіталу.
Аналогічно і для окремого підприємства це співвідношення свідчить про його розвиток.
Джерела
Джерелами валових інвестицій є:
- власні кошти інвестора;
- кошти співінвесторів або інших приватних інвесторів;
- кредити банків та кошти інших фінансових інститутів;
- бюджетні кошти держави;
- кошти від розміщення IPO (Initial Public Offering) на фондових біржах;
- амортизаційні фонди.
Більшість інвесторів намагається залучити сторонні кошти для вкладень в інвестиційний проект. Інвестиційні проекти мають досить високий ступень ризику, і щоб їх зменшити, головний інвестор запрошує для реалізації проекту інших інвесторів, зберігаючи при цьому управління проектом в цілому. На це спрямовано і розміщення IPO. Компанія стає публічною і більш контрольованою.
Бюджетні кошти залучаються до валових інвестиції при особливо значущих для економіки інвестиційних проектах, які можуть організовуватися в вигляді державно-приватного партнерства. Держава може інвестувати також права на земельні ділянки або родовища.
Резюмуємо: валові і чисті інвестиції важливі як для окремого підприємства, так і для розвитку та нормального функціонування держави в цілому. Показник валових інвестицій знаходиться в системі показників окремого підприємства і національних рахунків держави, в макроекономічних показниках статистичної звітності.
